Список співробітників

станом на 1 січня 2014 р.


Обушний Микола Іванович

директор Центру українознавства філософського факультету, доктор політичних наук, професор кафедри політології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заслужений працівник освіти України

Народився 2 січня 1942 року в с. Ядути, Борзнянського р-ну, Чернігівської обл.

У 1969 р. закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. У цьому ж році почав працювати в університеті на посаді старшого методиста підготовчого факультету для іноземних громадян, а у жовтні 1969 року обраний заступником голови профкому університету. З 1971 по 1974 рр. навчався в аспірантурі по кафедрі наукового комунізму філософського факультету. У 1975 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Проблеми формування політичної армії революції в країнах Латинської Америки».

З 1974 по 1987 рр. працював у Київському інституті легкої промисловості на посадах асистента, старшого викладача, доцента кафедри наукового комунізму.

У 1987 р. по переводу із інституту зарахований на посаду доцента кафедри наукового комунізму (з 1989 р. – соціально-політичних теорій, з 1990 – політології) філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 1999 році захистив докторську дисертацію на тему «Етнонаціональна ідентичність у контексті формування української нації». У 2000 р. переведений на посаду професора кафедри політології філософського факультету.

У березні 2007 року призначений директором Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Має досвід викладання курсів та спецкурсів: політологія, партологія, історія України, українська та зарубіжна культура, націологія, етнополітологія, етнополітична безпека.

Автор близько 200 наукових та науково-методичних праць.

Основним напрямком наукової діяльності є дослідження етнонаціональної ідентичності, її місця і ролі в націо- і державотворчому процесі України. Окремі із його публікацій виходять за межі визначеного вище основного напрямку наукової діяльності. В них досліджуються проблеми історії та теорії політичних партій, міжконфесійних відносин, розвитку демократії, громадянського суспільства, українознавства, цивіліології та деяких інших.

Під його науковим керівництвом захищено 15 кандидатських та одна докторська дисертації, проводиться наукове консультування докторантів та здобувачів. Розробив концепцію навчальної програми курсу та навчального посібника «Партологія», який читається у ряді вузів України для студентів, що навчаються за спеціальністю «Політологія». Автор та співавтор ряду навчальних програм курсів – «Політологія», «Етнополітична безпека», «Українознавсвтво» та ін.

Бере активну участь у громадсько-політичному житті.

Неодноразово призначався членом експертної Ради ВАК України, ряду спеціалізованих вчених рад по захисту кандидатських та докторських дисертацій, головою державних екзаменаційних комісій у ряді вищих та середніх навчальних закладів тощо.

Обирався головою правління Спілки викладачів вищої школи та науковців України.

[+] Основні публікації

Воропаєва Тетяна Сергіївна

кандидат психологічних наук, доцент, старший науковий співробітник

Народилася 12 липня 1960 р. у м. Чигирин Черкаської області. В 1977 р. закінчила Смілянську середню школу № 11 (Черкаська область) із золотою медаллю. Того ж року поступила на музично-педагогічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту, який закінчила у 1982 р. з відзнакою. В листопаді 1982 р. була зарахована до аспірантури Київського університету імені Тараса Шевченка, на кафедру соціальної та педагогічної психології. У січні 1986 року закінчила аспірантуру і почала працювати на кафедрі психології Ніжинського державного педінституту (з 1986 р. – на посаді асистента, з 1988 р. – на посаді старшого викладача, а з 1990 р. – на посаді доцента). У березні 1990 р. захистила кандидатську дисертацію «Структурні й типологічні особливості громадянської позиції як системоутворюючого чинника активності особистості» і отримала ступінь кандидата психологічних наук. У грудні 1992 р. отримала вчене звання доцента.

Із 1992 р. до серпня 2000 р. працювала на посаді старшого наукового співробітника відділу етнології Інституту українознавства Київського університету імені Тараса Шевченка, з 1 вересня 2000 р. – зав. цього відділу. З 1 вересня 2000 р. працює старшим науковим співробітником Центру українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де була керівником робочої групи етнології (2000–2010), з 2011 – керує групою «Українство в контексті європейської цивілізації: соціокультурні та етнонаціональні аспекти». Має більше 300 друкованих праць, 15 з яких опубліковано за кордоном. Співавтор 16-ти монографій та навчальних посібників. Брала участь в багатьох наукових проектах Фондів «Відродження», ім. Ф. Еберта, «Євразія», а також Міністерства України у справах науки і технологій.

Коло наукових інтересів: українознавство, українська етнологія, соціокультурна антропологія, українська ідентичність, методологічні та термінологічні аспекти українознавства, етнічна, політична, економічна психологія, музична психотерапія, психологія мистецтва, психологія особистості, психологія реклами. Здійснює розробки теоретико-методологічних засад українознавства як інтегративної науки, підготовку навчальних програм з українознавства та психології. Має досвід роботи та керує науковими проектами з етнічної та політичної психології (Фонд «Відродження», Фонд «Євразія», Фонд Фрідріха Еберта, Фонд фундаментальних досліджень МОН України). Співпрацювала з часописами «Українське слово», «Україна молода», радіо «Свобода», «Нарт», «Ера» тощо.

[+] Основні публікації

Грабовська Ірина Миколаївна

філософ, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник

Народилась 2 лютого 1961 р. у м. Дніпропетровську. Після закінчення середньої школи працювала на трубопрокатному заводі ім. В.І Леніна у м. Дніпропетровську. У 1980–1985 рр. навчалась у Київському державному (тепер – національному) університеті ім. Т.Шевченка. Закінчила філософський факультет та аспірантуру КДУ. У 1994 р. захистила кандидатську дисертацію на здобуття звання кандидата філософських наук за спеціальністю «соціальна філософія».

З 1992 р. працювала в Інституті українознавства КНУ імені Тараса Шевченка. З 2000 р. – старший науковий співробітник Центру українознавства КНУ, заввідділом «Філософсько-світоглядних проблем українознавства».

У творчому доробку маю більше 200 наукових публікацій, з них – 2 індивідуальні монографії, 2 монографії у співавторстві, 1 науково популярне видання, 21 розділ у колективних монографіях.

Активно співпрацюю зі ЗМІ. Друкувалась у науково-популярних виданнях: «Сучасність», «Розбудова держави», «Ї. Незалежний культурологічний часопис», «Арка», «Ґенеза», «Філософська та соціологічна думка», «Олег та Ольга. Вісник гендерного партнерства (Швеція)», ел. видання «Політикантроп», «Welcome to Ukraine», «Народний депутат» тощо. Ведуча рубрики "Паритетна демократія" електронного видання "Політикантроп".

Лауреат премії журналу «Сучасність» та Ліги українських меценатів (2003).
Нагороджена Грамотою Товариства «Україна-світ» (2005).

Коло наукових інтересів: філософсько-світоглядні проблеми сучасного українознавства, гендеристика, філософія міфу, філософсько-світоглядні проблеми націєтворення.

[+] Основні публікації

Довбищенко Михайло Володимирович

старший науковий співробітник, доктор історичних наук, доцент

1993 року закінчив історичний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка за спеціальністю – історія. 1998 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Соціальна та регіональна структура уніатської Церкви кінця XVI – першої половини XVII ст. (на матеріалах Волинського воєводства)» (диплом ДК № 002527). 2004 року присвоєно вчене звання доцента кафедри історії (диплом № 001243). У 2005–2008 рр. – докторант Центру українознавства (з 2007 р. – філософського факультету). З жовтня 2012 р. і до теперішнього часу – старший науковий співробітник Центру українознавства Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Упродовж 1993–1998 рр. перебував на науковій роботі в Інституті української археографії НАН України та Центральному державному архіві України в м. Києві; у 1998–2005 рр. працював викладачем Київського державного університету культури і мистецтв, Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», Національної академії оборони України. Автор монографії «Волинська шляхта у релігійних рухах кінця XVI – першої половини XVII ст.», упорядник збірника документів з історії Уніатської Церкви на Волині і Київщині кінця XVI – першої половини XVII ст., автор 50 наукових статей.

[+] Основні публікації

Кагамлик (дівоче – Федорків) Світлана Романівна

історик, архівіст, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Народилася 22 жовтня 1961 р. у с. Косів Чортківського р-ну Тернопільської обл. Закінчила історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. За студентську конкурсну роботу «Роль Києва в культурних взаємозв’язках України з Росією в другій половині ХVІІ – першій половині ХVІІІ ст.» отримала у 1982 р. золоту медаль Академії Наук УРСР з премією для студентів вищих навчальних закладів. Працювала у 1982 – 1998 рр. молодшим, згодом старшим науковим співробітником Центрального державного історичного архіву України в м. Києві. Головним своїм науковим доробком в архіві вважає укладення серії покажчиків (предметно-тематичний, географічний, іменний) до ф. 128, Києво-Печерська лавра. З листопада 1998 р. – вчений секретар Інституту українознавства Київського державного університету імені Тараса Шевченка. З вересня 2000 р. – науковий, з січня 2002 р. і донині - старший науковий співробітник Центру українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Керує підготовкою кандидатських дисертацій аспірантів Центру українознавства, з яких одна – вже захищена.

В лютому 2000 р. в Інституті історії України НАН України захистила кандидатську дисертацію «Культурно-просвітницька діяльність Києво-Печерської лаври в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.» У червні 2006 р. отримала вчене звання старшого наукового співробітника. Упродовж 1995 – 2004 рр. співробітничала з Науково-дослідним центром «Спадщина Києво-Могилянської академії» Національного університету «Києво-Могилянська академія» як автор 112 біографічних статей (з них 19 - у співавторстві) до енциклопедичного видання «Києво-Могилянська академія в іменах. ХVІІ–ХVІІІ ст.» (Київ: Видавничий дім «КМ Академія», 2001), брала участь у підготовці (виявлення і копіювання документів) видання «Києво-Могилянська академія, кін. XVII – поч. XIX ст.: Повсякденна історія: Збірник документів» (Київ: Видавничий дім «КМ Академія», 2005). У травні 2004 р. отримала грант Канадського інституту українських студій на розробку проекту «Заповіти української духовної еліти XVII – XVIII ст.». Є членом редколегії Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка (серія «Українознавство») та Українознавчого альманаху (заступник відповідального редактора).

Є членом комісії з історії науки і техніки Наукового товариства імені Тараса Шевченка (Київське відділення) і членом редколегії «Українського церковно-історичного журналу».

В науковому доробку – 5 монографій (з них 2 авторські), близько 100 наукових праць у збірниках і часописах і понад 170 статей енциклопедичного характеру.

Коло наукових інтересів: сфера культурного і духовного життя українського народу, культурно-просвітницька діяльність церковних інституцій. Пріоритетними напрямами є дослідження історії Києво-Печерської лаври та Києво-Могилянської академії ХVІІ – ХVІІІ ст., а також роль і місце української церковної еліти в соціумі ранньомодерного часу, духовний світ та інтелектуальний потенціал українських ієрархів.

Удостоєна ордену Преподобного Агапіта Печерського ІІІ ступеня від митрополита Київського і всієї України Володимира (6 грудня 2005 р.) і ордену Святої великомучениці Варвари від патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета – за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви (20 грудня 2005 р.). Лауреат Премії імені Тараса Шевченка КНУ імені Тараса Шевченка (2008).

[+] Основні публікації

Кобченко Катерина Аркадіївна

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Народилася у 1975 р. в м. Києві.
1997 р. закінчила історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Спеціалізація – історія України.
1997–1999 – викладач історичних дисциплін Медичного інституту Української асоціації народної медицини.
1998–2001 – аспірантка історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка (кафедра Давньої та нової історії України) з відривом від виробництва.
2002–2004 – асистент, ст. викладач кафедри Гуманітарних дисциплін Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».
З 2004 р. – молодший науковий співробітник Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.
2004 р. захистила канд. дис.: «Київські вищі жіночі курси в контексті боротьби за освіту жінок в Україні (1878–1920)».
З червня 2005 р. – молодший науковий співробітник, з 2008 р. – науковий співробітник, з вересня 2011 р. – старший науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету.

Очолює наукову групу, яка працює за напрямом «Українство в світі: науково-освітня та суспільно-культурна взаємодія».

Є учасницею низки міжнародних дослідних проектів, обмінів та наукових конференції за кордоном. Виступала з доповідями на міжнародних конгресах «Жінки в природничих науках і техніці» (2004 – м. Вінтертур, Швейцарія; 2005 – м. Бремен, ФРН; 2006 – м. Кельн, ФРН). Як стипендіат Німецької служби академічних обмінів (DAAD) у 2006-07 рр. здійснювала дослідну роботу в ун-ті м. Гамбург, ФРН.

Член громадських організацій «Українська асоціація дослідників жіночої історії» та «Жінка в науці». Нагорождена Почесною грамотою Київського міського голови (2005).

Автор понад 70 наукових публікацій в українських та зарубіжних виданнях.

Коло наукових інтересів: жіноча та гендерна історія України в європейському та світовому контексті, питання соціально-політичної історії України першої половини ХХ ст., питання історичної пам’яті, усна історія, біографічні студії.

[+] Основні публікації

Конча Сергій Вікторович

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Народився 11 липня 1968 у м. Шостка Сумської області, де отримав середню освіту. У 1987 – 1989 роках перебував на військовій службі. 1990 року вступив на історичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, який закінчив 1995 року (з відзнакою), отримавши спеціальність: «історик-археолог, викладач історії».

У листопаді того ж року вступив до аспірантури Інституту українознавства Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, по закінченні якого у 1998 почав працювати молодшим науковим співробітником інституту.

У квітні 1999 року захистив дисертацію на тему: «Походження індоєвропейців: аналіз концепцій» і отримав науковий ступінь кандидата історичних наук.

З 2000 року – науковий співробітник Центру українознавства Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Водночас з 2000 ст. викладач НАУКМА (за сумісництвом). Співкерівник і науковий секретар постійно діючого наукового семінару «Походження і давня історія індоєвропейських народів» на базі ІА НАНУ та УТОПІК. З 2009 року обіймає посаду старшого наукового співробітника Центру українознавства філософського факультету КНУТШ.

Коло наукових інтересів: етногенез, культурогенез.

Автор понад 80 наукових публікацій.

[+] Основні публікації

Мостяєв Олександр Іванович

старший науковий співробітник, кандидат філософських наук

Народився 30 червня 1966 р. у м. Києві. У 1987 р. закінчив Київський педагогічний інститут ім. М. Горького (спеціальність географія — біологія). У Київському національному університеті працював з грудня 1993 р. – молодшим науковим, науковим співробітником Інституту українознавства у відділі філософсько-світоглядних проблем українознавства (до 1994 р. - відділ психології та методології творчості). У травні 1998 р. захистив дисертацію «Історичне буття етносу: філософсько-методологічний аналіз» зі спеціальності 09.00.03 — соціальна філософія та філософія історії.

В центрі українознавства О. Мостяєв розробляв теми «Історичний процес в Україні: синхронічні та діахронічні виміри в світовому контексті» (2000–2005) та «Сучасний український соціум: філософсько-історичний аналіз чинників формування та перспектив» (2006–2010). З 2011 р. працює над темою «Українство у світовому цивілізаційному процесі: філософські, геополітичні та ґендерні аспекти».

О. Мостяєв здійснив ряд теоретичних розробок, зокрема розробив модель етногенезу українців на підставі теорії самоорганізації та концепції пасіонарності Л. Гумільова; запропоновував оригінальну концепцію глобальної еволюції; розробляє сучасну концепцію геополітичної та цивілізаційної приналежності України. Також дослідних приділяє увагу теорії та методології українознавства, уточненню його об’єкта та предмета, класифікації українознавчих підходів, аналізу етапів його розвитку у їхній пов’язаності із етапами розвитку українського соціуму (Українознавство в контексті культурно-цивілізаційного підходу).

О. Мостяєв є автором 3-х монографій (з них 2 – у співавторстві), понад 60 інших наукових публікацій, а також співавтором 8 посібників та одного словника (62 статті).

Коло наукових інтересів: глобальний еволюціонізм, філософія історії, геополітика, суспільна географія, культурологія, теорія та методологія українознавства, феноменологія та психологія мислення, етнологія, буддийська філософія, історія біосфери, ЛҐБТ-студії.

[+] Основні публікації

E-mail: hypercykle@gmail.com

Авер’янова Ніна Миколаївна

науковий співробітник, кандидат філософських наук

Закінчила пед. ф-т КДПУ ім. М.П.Драгоманова (1995), 2003 асп. Київ. ун-ту за спец. «Українознавство» (філос. науки). Працювала: виклад. образотворчого мистец. з методикою навчання в Київ. міськ. пед. коледжі (1996-2003). У Київ. ун-ті: з 2006 філос. І кат., що проводить наук.-тех. розробки Центру українознавства, з 2008 – м. н. с., з 2011 р. – н. с. Центру українознавства філос. ф-ту. Канд. дис. «Образотворче мистецтво як чинник національного виховання особистості (українознавчий аналіз)» (2007). З 2006 водночас - виклад. каф. дизайну ВМУРоЛ «Україна».

Коло наукових інтересів: українознавство, філософія, культурологія, дизайн, укр. образотворче мистец., нац. виховання, виховання особистості. Автор понад 70 наук. праць.


[+] Основні публікації

Ємець Тетяна Михайлівна

кандидат філософських наук, науковий співробітник

Народилась 19 липня 1959 р. в с. Троїцьке Любашівського району Одеської області. З 1976 р. по 1981 р. навчалась на відділенні психології філософського факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. З 1981 р. працювала патопсихологом у Київській міській психоневрологічній лікарні імені І.П.Павлова. З 1998 р. – співробітник Інституту українознавства, з 2000 р. – молодший науковий співробітник Центру українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2006 р. захистила кандидатську дисертацію «Українознавча концепція Володимира Вернадського (соціально-філософський аналіз)», спеціальність «соціальна філософія та філософія історії». З 2007 р. – науковий співробітник.

У межах дослідження історичного досвіду та перспектив українства у світовому цивілізаційному процесі як теми Центру українознавства КНУТШ працюю над індивідуальною темою «Аналіз формування сучасного українства через дослідження постатей визначних українознавців ХІХ – ХХ століть». Визначення вагомості та особливостей української національної складової світової цивілізації зосереджується на дослідженні українського ренесансу другої половини ХІХ ст. як складової загальноєвропейського націєтворчого процесу, як відлуння європейської «весни народів». Аналізую також вплив європейської культури на формування світогляду діячів українського відродження.

Дослідження процесу модерного українського націєтворення реалізую через вивчення постатей визначних діячів української культури ХІХ – ХХ століть, зокрема, М. Гоголя, В. Антоновича, М. Драгоманова, Лесі Українки, І. Огієнка, Д. Донцова.

[+] Основні публікації

Сорочук Людмила Василівна

кандидат філологічних наук, науковий співробітник Центру українознавства, викладач кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Народилася 11 травня 1966 року в с. Крилів, Корецького р-ну, Рівненської обл.
1985 р. – закінчила Дубнівське педагогічне училище.
1993-1997 рр. – навчалася на педагогічному відділенні Українського державного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова.
1998-2001 рр. – аспірантка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Центр українознавства).

Має педагогічний досвід роботи з дітьми. З 1985 по 2001 рр. – працювала вихователем у дошкільних закладах та вчителем українознавства СШ № 291 м. Києва.

З 2002 року – молодший науковий співробітник Центру українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2005-2010 рр. очолювала напрям наукового дослідження «Освітні аспекти самозбереження та розвитку українства». Результатом цієї роботи є авторські публікації в багатьох фахових виданнях, програми та навчально-методичний посібник для вчителів українського зарубіжжя «Український світ».

У 2004 р. – захистила кандидатську дисертацію на тему «Система поетичного моделювання світу в календарно-обрядовій поезії». Спеціальність – фольклористика. Працює над науковою проблемою «Фольклорно-обрядова традиція українців як складова національної культури». З 2009 р. по 2012 р. читала курс лекцій з навчальних дисциплін «Міфологія», «Етногенез і міфологія в контексті українського фольклору», «Українське декоративно-ужиткове, образотворче мистецтво», «Етнопедагогіка», «Актуальні проблеми української фольклористики» студентам зі спеціальності «Фольклористика, українська мова і література та іноземна мова» Інституту філології КНУТШ.

Сорочук Л.В. Нагороджена Грамотою Української Всесвітньої Координаційної Ради за вагомий внесок у згуртуванні українства, збереження і плекання національних цінностей, піднесення авторитету української науки і культури та утвердження іміджу України в світі – 2007 р.; отримала Подяку від українського земляцтва «Водограй» за плідну роботу в напрямку розвитку освіти українського зарубіжжя та активну співпрацю з українським земляцтвом «Водограй» м. Сілламяе (Естонія) 2009 р.; нагороджена Грамотою декана філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за плідну наукову і громадську діяльність та з нагоди 10-річчя Центру українознавства (жовтень 2010 р.).

Автор понад 60 публікацій, серед яких 3 колективних монографій (у співавторстві), навчальний посібник «Українознавство» (у співавторстві) та навчально – методичного посібника «Український світ» для вчителів недільних шкіл українського зарубіжжя.

Коло наукових інтересів: українознавство, історія української фольклористики, міфологія, календарна та родинна обрядовість українців, дитячий фольклор, етнопедагогіка, етнокультура.

[+] Основні публікації

Шептицька Тетяна Леонідівна

кандидат філологічних наук, науковий співробітник

Народилася 28 червня 1975 р. у Києві.
У 1998 закінчила факультет української філології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова за спеціальністю «Українська мова і література» (диплом з відзнакою). 1998-2001 – аспірантка Інституту (Центру) українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 2001 р. працює в Центрі українознавства: філолог ІІ кат., що проводить наук.-тех. розробки, мол. наук. співроб., з 2008 – наук. співроб. Центру українознавства філософського факультету.

Працювала в групі, яка розробляла наукові теми «Теоретико-методологічні та культурологічні засади українознавства в контексті сучасних тенденцій націєтворення» (2001–2005), «Теоретико-методологічні засади дослідження ґенези етно- та культурозбереження» (2006–2010). З 2011 р. працює у групі, яка розробляє наукову тему «Українство в світі: науково-освітня та суспільно-культурна взаємодія» (індивідуальна проблематика – «Діаспорне письменство як форма самореалізації українства у світовому культурному просторі»).

У 2006 р. захистила кандидатську дисертацію «Антималоросійський дискурс української літератури 1920-х – поч. 1930-х рр. (на матеріалі Літературно-наукового вістника)», спеціальність: 10.01.01 – українська література.

Коло наукових інтересів: проблеми українського націєтворення та державобудівництва в українській літературі, маргіналізація української людини у соціально-політичних зрушеннях доби і відбиття їх у літературі ХХ ст., антималоросійський та європейський дискурс української публіцистичної думки та українського художнього слова, діаспорне письменство. Нагороджена грамотами Товариства «Україна – Світ» та Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР).

Автор 1 індивідуальної та співавтор 5-т колективних монографій та понад 60 наукових публікацій.

[+] Основні публікації

Василик Ірина Богданівна

кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник

Основне місце роботи: доцент кафедри суспільних і політичних дисциплін Київського університету управління та підприємництва.

Народилася 22 серпня 1980 р. у с. Озеряни Борщівського району Тернопільської області. У 2002 р. закінчила Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. У 2002–2005 рр. навчалася в аспірантурі із відривом від виробництва. У 2005–2006 рр. працювала на посаді фахівця І категорії та старшого викладача Тернопільського регіонального центру дистанційного навчання Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (за сумісництвом). У 2006-2007 рр. перебувала на стажуванні в Інституті історії Гданського університету (Республіка Польща), де захистила дипломну роботу на тему «Формування української політичної еліти Східної Галичини в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. (до Першої світової війни) в контексті польсько-українських відносин». У 2007 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на тему: «Громадсько-політична діяльність Костя Левицького (остання чверть ХІХ ст. – 1918 р.)», спеціальність 07.00.01 – історія України. У 2007–2011 рр. – доцент кафедри суспільних і політичних дисциплін, у 2009–2011 рр. – завідувач відділу науки, вчений секретар Науково-технічної ради Державної академії житлово-комунального господарства (м. Київ); член науково-технічної ради Міністерства з питань житлово-комунального господарства України (2009–2010).

Брала участь у програмі парламентського стажування «Помічник Голови Комітету Верховної Ради України 2008–2009» в Комітеті із питань науки і освіти. Проходила стажування в Інституті історії Варшавського університету в рамках Програми ОБТА Інституту Інтердисциплінарних досліджень «Artes Liberales» Варшавського університету, Республіка Польща (жовтень – листопад 2012 р.). Викладала курси: «Історія України», «Історія української культури», «Культурологія», «Релігієзнавство», «Психологія і педагогіка», «Психологія управління».

Коло наукових інтересів: українознавство, історія парламентаризму, історія адвокатури і права України, історична та юридична біографістика.

[+] Основні публікації

Ковтун Людмила Іванівна

філософ ІІІ категорії

Працює над дисертацією «Трансформація кольористичних уявлень в українській народній свідомості».

Коло наукових інтересів: міфологія, український фольклор.

Автор 12 наукових публікацій.


[+] Основні публікації